28 листопада відбулось чергове засідання науково-дискусійного гуртка з історії авіації «ЗАХОПЛЕНІ НЕБОМ», що діє в Українській державній льотній академії.

Зустріч пройшла з використанням сервісу відеоконференцій та була присвячена історії найстаріших аеропортів світу. Сьогодні працює кілька десятків аеропортів, яким виповнилося більше ста років, при цьому пасажири і не здогадуються про вік цих летовищ, настільки зручними та сучасними вони є.

Першокурсники факультету льотної експлуатації презентували свої розвідки. Так, курсант 152 групи В'ячеслав Білопольський розповів присутнім про найстаріші безперервно діючі аеропорти США та Британії.

Софія Червʼякова (151 гр.) запропонувала здійснити віртуальну подорож до Міжнародного аеропорту Бухарест Беняса імені Аурела Влайку, роком відкриття якого вважається 1912.

Гуртківці дізналися, що найстаріший аеропорт Італії (рік відкриття: 1916) носить ім'я легендарного льотчика часів Першої світової війни, хоча зазвичай летовище називають просто Чампіно, округом, на межі якого він розташований.

А якими ж були перші аеропорти України?

Історії будівництва та експлуатації вітчизняних аеропортів першої половини XX століття присвятили свої доповіді та проілюстрували презентаціями майбутні пілоти:

Назар Черняк (152): «Перше летовище Львова: аеропорт на Левандівці»;
Вікторія Качмар (152): «Авіація на Буковині: аеропорт Чернівці»;
Дана Тимофєєва (151). «Перші аеропорти Києва».

Катерина Власова, яка навчається за ОПП «Організаційне забезпечення та управління авіаційним виробництвом» виступила з повідомленням «Історія аеропорту Ужгород».

Під час обговорення теми згадали про долю другого найстаршого летовища України – Харківського аеропорту, який запрацював у 1932 році.

Гуртківці роблять лише перші спроби у дослідницькій роботі. Але будь-який результат починається з малих кроків та бажання включених до цього процесу учасників отримати результат.

Незважаючи на виклики воєнного часу майбутні авіатори – курсанти льотної академії – з впевненістю дивляться у майбутнє.

Попри закриття повітряного простору України для цивільної авіації у 2022 році галузь не лише вистояла, а й адаптувалася, використовуючи європейські хаби, цифрові інструменти та нові маршрути.

Тож, після перемоги авіалогістика України має значні шанси стати регіональним лідером.

За інформацією
керівниці науково-дискусійного гуртка
Ірини Романько,
кандидатки історичних наук