Здобувач подав роботу, запевняючи, що написав усе самостійно. Та перевірка показує десятки збігів… У чому причина – недбалість чи незнання правил?
Саме про це йшлося 3 грудня 2025 року на вебінарі «StrikePlagiarism як платформа для перевірки на плагіат», який в онлайн-режимі провів Центр забезпечення якості вищої освіти УДЛА.

У заході взяли участь здобувачі вищої освіти та науково-педагогічні працівники закладу, зацікавлені в питаннях академічної доброчесності, правильного опрацювання джерел та підвищення якості письмових робіт.

Керівник ЦЗЯВО Оксана Данилко наголосила на актуальності вебінару та підкреслила важливість дотримання академічної доброчесності. Вона звернула увагу на основні порушення, які найчастіше трапляються в навчальному та науковому середовищі: академічний плагіат, самоплагіат, фабрифікацію та фальсифікацію даних; нагадала про Положення про дотримання академічної доброчесності в УДЛА, зокрема про пункт 4 «Порядок перевірки та розгляду фактів плагіату», що регламентує процедуру виявлення, оцінки та документального оформлення порушень.

Особливу увагу було приділено політиці академії щодо використання штучного інтелекту, яка запроваджена для забезпечення прозорості та контролю оригінальності робіт студентів і викладачів. Також обговорювалася ініціатива проєкту постанови Кабінету Міністрів, що передбачає можливість присудження наукового ступеня доктора філософії лише за умови відсутності фактів академічного плагіату, фабрифікації та фальсифікації.

Інженер-програміст ЦЗЯВО Анна Мордован ознайомила учасників із можливостями платформи StrikePlagiarism та докладно пояснила, як працює механізм перевірки текстів. Основну увагу було приділено поняттю унікальності тексту, що є технічним параметром, який показує, наскільки конкретний матеріал збігається зі змістом, доступним в інтернеті.

Під час вебінару було представлено етапи перевірки тексту в StrikePlagiarism. Окремо було розглянуто вимоги до подачі робіт, можливі текстові маніпуляції та питання інтерпретації звіту подібності. Значну увагу приділили й модулю виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, що стає дедалі більш актуальним у сучасному академічному середовищі.

Спікери наголосили, що перевірка на плагіат підтверджує коректне використання джерел і автентичність цитат, тоді як ШІ-детектор дозволяє рецензентам переконатися, що ідеї та висновки роботи належать її автору. Разом ці інструменти забезпечують оригінальність і високу якість академічного контенту, сприяють дотриманню стандартів доброчесності та розвитку відповідальної академічної культури.

За підсумками вебінару учасники отримали практичні рекомендації щодо правильної підготовки текстів та ефективного використання StrikePlagiarism у навчальному та науковому процесах.

За інформацією
Центру забезпечення якості
вищої освіти